Павлика, Франка і Тов., — та треба було ліпше з’їзд зааранжувати. Візваний Франком, подав я лише коротко що нас ріжнить і на тім річ скінчено. А ріжниці ті: ми бажаємо, щоби партія була анти-панською, коли тимчасом «старші» зробили з неї партію анти-попівську; бажаємо, щоби мужикам вказувати на визиск їх праці на панських ланах і організувати їх до боротьби з панами, а вони вказують їм на визиск їх попами і орґанізують їх до боротьби проти попів. О іроніє!— проти попів, що раптом обдеруть хлопа раз на яких 2—3 роки при похоронах або весілях, — коли пан здирає їх що дня, в літі на своїх ланах, платячи за цілоденну працю 26—30 кр. а в зимі в стодолах і т. п. 12 кр. Не перечимо, що і попи досить і за раз обдеруть хлопа, але-ж се просто дуже дурне і не совісне лише їх одних бачити. Цілком не хочемо, що би перестати бороти ся з попами, алеж не хочемо, щоби лишати ділком на боці боротьбу з панами. — Се нас найбільше дразнить! Дальше: хочемо, щоби діла боротьба з панами опирала ся на широкім клясовім підкладі, на вказуваню мужикам на суперечности їх інтересів з інтересами панів (я уважаю, та се уважають і Павлик і Франко, всіх мужиків, котрі задля свого економічного стану можуть входити до радикальної партії, за пролетарів, — бож той кусник землі, який вони мають, не робить їх економічно нічим висшим від звичайного пролєтара, — весь дохід з тої землі іде на податок, що став для
Сторінка:Бачинський Ю. Україна irredenta (1924).pdf/256
Ця сторінка вичитана
— 228 –