треба. До нині мусіли Ви вже дістати докладне справоздане про него від Павлика. Я хиба можу сказати Вам дещо загально про него, — яке він зробив на мене вражінє. Отже представив ся він мені не як з’їзд радикальної партії, а, як з’їзд виділу «Народної Волі» — у Львові, — от так, замісдь, щоби мав відбути своє засіданє в Коломиї він відбув собі його у Львові. Всі точки дискусії сам уложив, сам реферував, сам дискутував, сам і про все рішав. Для паради лише запросив собі кількох нових людий, укінчених ґімназіястів, цілком не обзнакомлених еще зі справами радикальної партії, хиба — щоби перед ними пописати ся. Як заявив Франко, то сей «з’їзд» мав бути скликаний спеціяльно для порозуміня «старших» з «молодшими», — та тяжко о тім що на серійо говорити, коли з «молодих» ніхто не був про него, принаймій на кілька днів наперед, повідомлений. Я лише, дякуючи тому, що був тоді у Львові, довідав ся про него
раптом на — оден день наперед! — 14 липня, і то случайно. Случайно приїхав був тоді до Львова Охримович по своїх братів (тоді власне скінчив ся курс в гімназіях), та при своїх справунках, які мав залагодити в місті, ледви зміг прийти, довідавши ся про з’їзд, на годину, — зараз і відійшов, щоби кінчити свої справунки, бо слідуючого дня мусів назад відїжджати на село. Розумієть ся, про якесь «порозумінє» не могло бути й мови. Ми бажали з’їзду і хотіли ясно і докладно представити ріжниці, які нас ділять від
