Сторінка:Бачинський Ю. Україна irredenta (1924).pdf/245

— 217 —

іґноруючи ті закони, беруть ся ставити тій емі­грації деякі перепони, еміґранти все таки уміють їх обійти і остаточно все таки опинюють ся за границею держави. Отже є ту факт, котрий відбуваєть ся немов з стихійною силою і нічо його не здержує. З тим треба числити ся. Колиж я з огляду на те кажу, що треба взяти ся за єї реґуляцію, то лише в тій ціли, щоби вирвати еміґрантів з рук аґентів або несовісних людий, котрим вони попадають ся, полишені самим собі, в дорозі. Я знаю, що еміґрація є явищем злим, — бо відбирає краєви найенерґічнійші одиниці, але що-ж на то робити? Поки не придбаєть ся еміґрантам в краю якихось засобів до житя, поти треба згодити ся на еміґрацію, як на malum пеcessarium. Впрочім, щодо соціяльно-демократичних перспектив, то не знаю, чи еміґрація так дуже їм противить ся. Еміґрація все відогравала важну ролю в культурнім розвитку людськости і много причинила ся до него. Поминаю вже ролю, яку відогравали в історії людської куль­тури старинні кольонії, а вкажу лише на еміґрацію новійших часів, на скольонізованє євро­пейськими еміґрантами північної Америки або Австралії. Чи людська культура не зискала, іто багато, через кольонізацію тих країв? — і чи, навіть з погляду на інтереси соціальної демократії, чи рух соціяльно-демократичний стратив що через еміграцію європейських робітників до Америки або Австралії? Я думаю, що противно. В старім краю ті робітницькі маси, що пересе­-