Сторінка:Бачинський Ю. Україна irredenta (1924).pdf/242

— 214 —

Польща і «Великорусі» з принципом інтернаціо­налізації, то я ту не виджу нічого суперечного з тим, як я представив сей процес інтернаціо­налізації. По перше, виразно кажу, що сей про­цес доперва відбуваєть ся і відбуваєть ся в найбільше економічно розвинених націях, друге, що є рівномірний з економічним вирівнюванєм поодиноких націй, націй, кот­рі через те переходять уже фазу політичного відграничуваня, по трете, коли захоплює він і менче розвинені економічно краї, то захоплює лище з тих сторін, з котрих се вже можливо, а не відносить ся до інтересів чисто економіч­них, отже і політичних, бо з сего погляду ті інтереси вимагають ще «самостійносте». І коли ті краї добивають ся економічної і політичної самостійносте, то не тому, щоби відірвати ся від решти культурного світа, а лише — коли дивити ся на сей цілий процес зі становища так сказати би фільозофічного — добивають ся са­мостійности на те, щоби власне ліпше розви­нути ся, набрати більше сили і відповідно приготовити ся до того культурного стану, до якого змагаєть ся нині людськість, і щоби також заняти в свій час приналежне і гідне їм місце в тій будучій всесвітній людській родині. Впрочім, відграничуванє цлом не тріває віки, і Украї­на, навіть уже інтернаціоналізуючи ся, може безпечно на який оден десяток літ окрити цлом слабі, нерозвинені частини свого орґанізму і охоронювати їх перед надто ще острою для них «ат­-