Сторінка:Бачинський Ю. Україна irredenta (1924).pdf/239

Ця сторінка вичитана
— 211 —

ні? Дальше, не розходить ся мені й про те, котра з існуючих політичних партій виборе конституцію в Росії, але, чи котра з тих партій виборе конституцію. В кінци, розходить ся мені не так про те, як презентуеть ся тепер Росія, як Росія абсолютистична, а про те, як запрезентуеть ся вона в будучности, як Росія конституцийна. Все, що я говорив про політич­ні партії, говорив для умотивованя конечности конституцийного режіму в Росії в недалекій будучности. Чи мотивоване те випало вірно з дійсним станом річи — можливо що ні. Але хоч би й так, то все таки думаю, що то, що я хотів доказати — конечність конституцийного режіму в Росії — помимо того, що доказ я зле перевів, само в собі є правдиве і конечне. Не можливо, щоби нинішний абсолютизм в Росії міг довго удержати ся; він остаточно мусить, в наслідок тих чи инших причин, упасти. Здаєть ся мені, що Ви на се годите ся. Отже, зістаєть ся питанє головне: що станеть ся з конституцийною Росією? — Що до політичного поділу Росії на три що найменче части, відповідно трем відруб­ним економічним (і національним) територіям, то сей поділ утворив ся в моїй голові на під­ставі часописий і журналів росийських (поль­ських і «великоруських»), які я мав у Львові і з котрих користав. Не багато їх мав. З поль­ських: варшавські — «Przeglad tygodniowy», «Głos», і «Ргаwdа», з «великоруських» — «Рус­ская Мысль» і «Северный Вҍстникъ». Особливо

14*