Сторінка:Бачинський Ю. Україна irredenta (1924).pdf/233

— 205 —

економічного житя мужиків — на їх пролетарязацію, на нужду мужиків, то їх погляди що-до мужицької кляси були би троха инші. Я находжу ся власне в таких обставинах, що, маючи стале мешканє у Львові, все коли приходить ся мені виїзжати на ферії чи на свята, змушений виїзжати на село, в ріжні сторони, чи до родини чи до знакомих людей, — так, що майже цілу схід­ну Галичину я й пізнав. А не займаючи ся спеціяЛьно фолькльором, я звертав більшу увагу, коли перебував в селі, на економічну сторону сільських відносин, і хоч бачив нужду селян, то дивив ся на неї не відірвано від инших еко­номічно-суспільних явищ. І приглядаючи ся їм прийшов я якраз до висновку, що у нас по селах панує не виключно лише дрібна господарка, але витворюєть ся і господарка — середна, як також з другої сторони — безземельний пролєтаріят. Той економічний процес відбув ся найпомітнійше на Поділю. Там нема майже ні одного села в котрім не було би не то кількох, але кільканайцять господарів, котрих ґаздівства опирають ся на 50 і понад 100 морґів поля. Суть господарі, котрі і купують більші фільварки (з таким од­ним я сам знакомий). Той процес, що правда, відбуваєть ся ще звільна, — причиною сему — брак міського промислу. Біднійші мужики не мають близько коло себе якихось инших засобів до житя, тож сильно ще держать ся свого кус­ника землі. Але і ту лише до певної міри. Мужик остаточно таки мусить кинути землю, —