що входять в сферу духову — в дорозі інтернаціональних з'їздів, конґресів і т. д. — Нинішна цивілізована суспільність стоїть на переломі двох культур — капіталістичної і соціялістичної. Вислів сего перелому — клясова борба пролєтаріяту з буржуазією. До тої денаціоналізації економічної і культурної долучаєть ся ще і скріпляє єї — інтернаціональна боротьба пролєтаріяту з інтернаціональним гнетом капіталізму і його представником буржуазією.
В кінци і самі нації денаціоналізують ся. Національні признаки, що характеризували дотепер націю і відріжняли одну націю від другої, що-раз більше починають затирати ся і ціла цивілізована суспільність що-раз більше починає асимілювати ся, зливати ся в оден антропольоґічно-культурний тип. Головна підстава національної відрубности — спільне походженє, нині, після тих всяких вандрівок племен, після тої безнастанної кровосумішки одних племен з другими, а при так улежшеній нині комунікації, при котрій так улекшене переселюванє з місця на місце, з одного краю до другого цілих мас цивілізованої людности, — та головна підстава національної відрубности нині вже не існує. Покликувати ся на єї, як на характеристику нації, не має вже нині найменшого сенсу. Хтож може сказати напевно про себе, яка в нім кров пливе? Що за ріжнородність в зрості і будові орґанізму поодиноких членів
