економічно пануючої кляси, витворена в цілях запевненя тій клясі єї становища і спокійного визиску працюючих кляс — стає анахронізмом. Скоро зі знесенєм клясових антаґонізмів, клясового панованя і безоглядної, при нинішній анархії продукції, боротьби одиниць за існованє, зникнуть і ті випливаючі з них усякі злочинства і колізії, — тоді і інституція, призначена держати певний «лад» в тій боротьбі всіх проти всіх — держава, тратить цілком рацію свого існованя. Єї перший виступ, в котрім вона дійсно представить ся як правдивий репрезентант усеї суспільности, коли перейме, в імени суспільности, на державну власність, усі продукцийні засоби, буде заразом і єї останним виступом. Що раз менше і менше буде тоді потреба втручувати ся державній власти в суспільні відносини, і держава, не маючи вже сего, що покликало єї до житя, що могло давати їй рацію існованя, поволи замре, загине… Зате на єї місце виступить нова суспільна інституція, з цілком відмінним характером, з далеко більшою територіяльною розтяглістю, що сягати буде далеко поза границі нинішних національних держав, отже інституція не національна, а інтернаціональна — міжнародна, — інституція, котрої завданєм буде не панованє над людьми, а міжнародне веденє продукції — панованє над річами.
Застановім ся над тим близше. Інтерна-