то є титули власности, переходять з рук до рук без яких небудь наслідків для підприємства і зміняють нераз на біржі в протягу одного дня кількох властителів. Капіталісти стають уже цілком звичайними паразитами суспільности. Їх ціла діяльність зводить ся вже лише до чим раз більшого загарбуваня капіталів…
Колись, як феодальні рицарі мешкали ще серед своїх підданих і васалів і займали ся в часі спокою судівництвом, а в часі нападів чужих ішли боронити границі краю, колись ті рицарі були клясою пожиточною і потрібною. Але з часом, як в краю настав деякий спокій, а міста підсилили ся вже настільки, що самі могли себе боронити, тоді рицарство стратило вже свій колишний пожиточний характер. Воно і
соціялізмом, а властиво, підготовляє терен для соціялізму. Просвічені підприємці вповні свідомі того, що ідемо на зустріч соціялізмови, а властиво, що вже майже належимо до него, бо нинішна суспільність не є вже атомістичною, вона спочиває радше на основі спільного заряду і то вже не в розуміню капіталістичнім. Се вже не є капіталізм, коли промислові установи, для одноцільної господарки, стоять під спільною управою і коли ціла галузь промислу являєть ся вже як одна зложена цілість; хиба тоді було би се капіталістичним підприємством, колиби якийсь капітал, в цілях визиску і без огляду на дотеперішний стан поодиноких підприємств і на добро занятих при них висших і низших праць людських, закупив цілу галузь промислу на приватну власність і обняв в одиноке посіданє». (A. Steinmann-Bucher: Wesen und Bedeutung der gewerblichen Kartelle. — Jahrbuch für Gesetzgebung, Verwaltung und Volkswirtschaft. 1891, XV Jahrg. II Heft, ст. 183).
