мало кляси, а з них — держава. До зміцненя клясового поділу і державної орґанізації причинили ся опісля напади кочових племен. Те друге було причиною поділу суспільности на кляси і зорґанізованя єї в державу, особливо у суспільностях осілих, рільних — в середновічній Европі, — боротьба з природою відогравала ту вже меншу ролю.
Щоби зрозуміти як слід кождочасні відносини суспільні, політичні, правні, устроєві відносини держави, мусимо звертати ся передовсім до відносин економічних, які відповідають займаючій нас історичній добі. «Кождочасна економічна структура суспільности є якраз тою реальною підвалиною на котрій зносить ся і котрою дасть ся пояснити вся верхня будова правних і політичних установ, як не менче реліґійний, фільозофічний і всякий инший світогляд кождої історичної доби.»[1] Економічні відносини характеризують ся знова певним способом продукції і виміною продуктів. Відповідно до того, що і в який спосіб продукуєть ся і в який спосіб вимінюють ся продукти, укладаєть ся і поділ продуктів і поділ суспільности на кляси чи стани — цілий стрій суспільних відносин. Їм відповідають усе правнополітичні відносини. Але економічні відносини підлягають безустанним змінам. Отже зі зміною їх, переворотом у
- ↑ F. Engels: Die Entwicklung des Sozialismus von der Utopie zur Wissenschaft.
