безпосередно продуктивній праці, а друга звільнена від неї, займаєть ся загальними справами, що дотикають загалу, як — веденєм робіт, судівництвом, наукою і т. д. Однак з того поділу праці, зразу конечного, корисного для загалу — при слабо розвинених продукцийних засобах, починають поволи витворювати ся окремі, економічно ворожі собі кляси — пануюча і визискувана. Частина звільнена від тяжкої, звичайної, безпосередно-продуктивної праці, стараєть ся поволи при помочи рабунку, насильства чи підступу вдержати ся на тім вигіднім становищи, і давне веденє загальними справами, що відносили ся до загалу і для загалу, перемінити в що-раз більший визиск загалу. — Рівномірно з тим витворюєть ся держава.
Щоби з такого поділу праці могли витворити ся кляси а з них держава, до того треба ще двох чинників: боротьби з природою і боротьби з сусідними племенами, і то боротьби вже осілих, рільничих племен із племенами кочовими. Боротьба з природою була головною причиною, задля котрої витворили ся кляси у старинних суспільностях, осілих при великих ріках. Ті ріки були їх житєдателькою, але рівночасно і грізною силою, яка кождої хвилини могла привести до повної руїни всю суспільність осілу над рікою. Тому, щоби могти користати з ріки, треба було вести боротьбу з рікою. Се вимагало далеко ідучого поділу праці — в інтересі всего загалу. З того поділу праці витворили ся по-
