і єї свідоме і обдумане веденє — перемінити ся з чинника руйнуючого, в найсильнійший чинник розвитку самої продукції. «Суспільні продуктивні сили ділають цілком так, як сили природи: сліпо, насильно, руйнуючо, але — лише поти, поки їх не пізнаємо і не пічнемо з ними числити ся. Скоро їх пізнаємо, їх рух, напрям, діланє, то тоді залежить уже від нас самих піддавати їх все більше і більше під нашу волю і осягати за їх допомогою наші ціли. Так само маєть ся річ і з нинішними велетенськими продуктивними силами. Як довго вперто не хочемо пізнати їх природи і їх характеру — а такому пізнаню опирають ся капіталістичний спосіб продукції і його оборонці — так довго ті сили ділають без нас і проти нас, так довго опановують вони нами. Але скоро раз їх зрозуміємо, їх природу, то тоді можна вже перемінити їх, в руках з'асоціяційованих продуцентів, з демонічних володарів в покірних слуг. Заходить ту та сама ріжниця, яку бачимо між руйнуючою силою елєктрики в часі блискавичної бурі а елєктрикою, скованою в телєґрафах і в елєктричних лямпах; ріжниця, яка заходить між пожежою а корисною працею огня в руках чоловіка. Отже, з хвилею, як суспільність пічне обходити ся з продуктивними силами відповідно до їх, пізнаної вже раз природи, з тою хвилею, місце суспільної анархії в продукції, займе суспільне реґульованє продукції, після наперед уложеного пляну — від-
Сторінка:Бачинський Ю. Україна irredenta (1924).pdf/141
Цю сторінку схвалено
— 113 —