передала Кулїшеви гроші щоб за тих вислати Тараса до Італїї на дальше образованє в малярстві — Тарасови сказали, що се уряд дає єму запомогу. Шевченко зрадїв як дитина і був щасливий яким небував нїколи.
Як раз тоді впало на Тараса страшне лихо. Єго арештовано. Справа мала ся так іменно, що через стїну від Гулака, де зїйшли ся Кирило-Методієвцї на Різдво, мешкав студент Петров. Серед жвавого однодушного товариства ішла щира бесїда — про долю України, про надії визволеня народу з кріпацтва. Говорили про історію України, про часи Хмельницкого. Перед ними ожила минувшина, свобода, слава — все те запалило Шевченка, він став говорити горячо, голосно, невздержно не оглядаючи ся на слова, став деклямувати вірші. Нїкому не прийшло на гадку, що хто може їх підслухувати — тимчасом за стїною слухав все Петров і міркував:
Він відтак хитро підійшов Кирило-Методієвців і довірє Гулака, так, що они вскорі допустили єго до свого товариства. Тут розвідавши ся про цїли товариства, єго роботу сей Юда Іскаріот зробив начальству донос. Справу стали поволи слїдити, а наслїдком було арештованє Шевченка і товаришів.
Шевченко як раз поїхав був на Україну на весілє Куліша з сестрою Білозерского, а по
