очитаним. Тому полюбив єго Брюлов дуже, шануючи єго талант і пильність. Вступивши до академії закватирував ся Тарас у Сошенка, але хоч любили ся, то не могли якось згодити ся з собою — Сошенко був чоловік тихий, спокійний, Шевченко живий та рухливий. Тож не довго жили они вкупі — розійшли ся, Тарас перенїс са де инде на мешканє, однак мимо сего їх приязнь не розірвала ся.
Товариство образованих людий, яких пізнав Шевченко, впливало дуже на єго образованє. Він познакомив ся з писателем Гребінкою, з Жуковским — а передовсїм все був любим гостем Брюлова. З єго біблїотеки брав він книжки до читаня, читав біблїю, історю старини, повісти славного англїйского писателя Вальтер-Скота. твори нїмецких писателїв Ґете і Шілєра — від инших діставав поезиї славного польского поета Міцкевича — читав крім того книжки, що розповідали про давнину Руси-України, крім сего оден з приятелів вчив єго францускої мови — а дуже радо ходив він на відчити професорів унїверситету. По при се був вельми пильним учеником академії штук — він нїколи не опустив годин шкільних — та вміли се оцїнити професори, вважаючи єго одним з найлїпших учеників. Вже по першім роцї науки, академія в нагороду признала єму срібний медаль. Про єго спосібність в маляр-