Сторінка:Бальзак. Шагреньова шкура (1929).djvu/42

Цю сторінку схвалено

в багно: я не знаю, чи піднесуться вони, чи впадуть, але це однаково! Отже, я наказую цій зловісній силі з'єднати для мене всі радощі в єдину! Так, я прошу охопити всі насолоди неба і землі останніми обіймами, щоб після цього вмерти. Тому я бажаю і античних пріяп після піяцтва і пісень, спроможних збудити мерців, і тройних поцілунків, поцілунків без кінця, хай відгук їхній пронесеться над Парижем, як тріск пожежі; хай розбудить подружжів і навіє їм палку жагу, що омолодить їх усіх, навіть семидесятилітніх.

Вибух сміху, що пролунав із уст старого й почувся в ухах несамовитого молодика, як пекельне грюкотіння, так деспотично перервав його, що він замовк.

— Чи ви думаєте, — сказав купець, — що половиці мої зараз розійдуться, щоб пропустити розкішно сервіровані столи і гостей з того світу? Ні, ні, молодий безтямний хлопче! Ви підписали договір, — все цим сказано: тепер ваші бажання точно виконуватимуться, але за рахунок вашого життя. Коло ваших днів, символізоване цією шкурою, буде стискатися відповідно силі і кількості ваших бажань, від найлегшого до найнадмірнішого. Брамін, якому я завдячений цим талісманом, колись мені пояснив, що відбуватиметься таємнича гармонія між долею та бажаннями володаря. Ваше перше бажання вульгарне. Я міг би його здійснити, але я даю турботи про це подіям вашого нового існування. Кінець-кінцем, ви хотіли померти? Ну, так ваше самогубство буде лише відтягнено.

Незнайомий, несподівано захоплений і майже роздратований, бачачи, що з нього все глузує цей чудний старий, якого напівфілантропічні наміри здавались йому ясно доведені в останньому кепкуванні, — крикнув:

 

40