Цю сторінку схвалено
Умираючий шукав слів, щоб висловити бажання, що спалювало йому всю силу, але тільки знайшлось стиснене хрипіння в грудях, що їхній кожен подих, прориваючись глибше, немов виходив із самої середини. Нарешті, не в силі стогнати, він укусив Поліні груди. З'явився Жонатас, зляканий до жаху криками, і спробував одірвати молоду дівчину од трупа, над яким вона скорчилась у кутку.
— Що вам? — сказала вона. — Він мій, я вбила його! Хіба не віщувала я цього?..
