Сторінка:Бальзак. Шагреньова шкура (1929).djvu/262

Цю сторінку схвалено

карімарі або хворий фізично карімара. Чи буду я жити, вони не знають. Принаймні, Планшетт відвертіший був, коли сказав: „Я не знаю“.

В цей момент Валентен почув голос доктора Могреді.

— Хворий — мономан! Ну, що ж, я згоден! — скрикнув він. — Але в нього двісті тисяч ліврів ренти; таких мономанів мало, і ми повинні, принаймні, казати їм свою думку. Що ж до визначення, чи шлункова галузь вплинула на мозок, чи мозок на його шлунок, — ми зможемо, мабуть, провірити цей факт, коли він помре. Зробімо ж висновок. Він хворий — факт незаперечний. Його треба якось лікувати. Киньмо теорії! Поставмо йому п'явок, щоб заспокоїти роздратованість нутра і невроз, в існуванні якого ми згодні, потім пошлем його на води — ми діятимемо відразу двома системами. Коли він хворий на легені, ми навряд чи врятуємо його… Отже…

Рафаель мерщій кинув коридор і знову сів у своє крісло. Незабаром чотири лікарі вийшли з кабінету. Орас виступив і сказав йому:

— Ці пани одностайно визнали негайно поставити п'явки до шлунка і провадити разом лікування фізичне й моральне. Спочатку режим, дієта, щоб заспокоїти роздратовання вашого організму…

При цьому Бріссе зробив похвальний знак.

— Потім режим гігієнічний, що керував би вашим моральним станом. Отже, ми одностайно радимо поїхати на води до Ексу, в Савойю, або до Мон-Дору, в Оверні, коли ви їх волієте; повітря й місцевість Савойї приємніші, ніж у Канталі, та ви вибирайте на свій смак.

Тут у доктора Камерістуса вирвався жест згоди.

— Ці пани, — продовжував Біяншон, — визнали легке пошкодження в дихальному апараті, тому вони