що своєю вищою волею робить, підтримує в нас явища життєздатности, формулується, очевидно, в кожній людині й робить з неї істоту, зовні обмежену, але таку, що в однім пункті існує за одне з безкінечною причиною. Отже, ми повинні вивчати кожного суб'єкта окремо, заходити в нього, взнавати, з чого складається його життя, яка його могутність. Починаючи з м'якої, вогкої губки й до твердости пемзи, є безкінечні відтінки. Ось людина! Між губчастими тканинами і лімфатичними конституціями та металічною силою м'язів у инших людей, що будуть довголітні, скільки помилок зробить єдина невблаганна система лікування виснаження занепадом людських сил, які ви вважаєте завжди роздратованими. Отже, тепер я хотів би лікування суто морального, глибокого вивчання інтимної сути. Шукатимемо причину хвороби усередині душі, а не тіла. Лікар — надхненна істота, обдарована особливим генієм, якому бог дав дар читати в людськім житті, як пророкам — очі, щоб споглядати майбутнє, як поетові — відновляти природу, як музиці — поєднувати звуки в гармонічному порядкові, зразок якого, може, там вгорі…
— Завжди його медицина абсолютистська, монархічна і релігійна, — пробурмотів Бріссе.
— Панове, — перервав Могреді, хутко заглушаючи вигук Бріссе, — не забувайте про хворого…
— Ось, одначе, до чого зводиться наука! — печально скрикнув Рафаель. — Моє лікування хитається між чотками і жменею п'явок, між ножем Дюпюїтрена і молитвою принца Гогенлое. На цій межі, що відокремлює факт од слова, матерію од розуму, Могреді сумнівається. Людське так і ні переслідує мене, скрізь Карімарі-Карімара Рабле: я хворий душевно
