— Над „Теорією Волі“.
— Ну, до біса, це величенький сюжет. Він стомився, кажу, через надмірність думання, через порушення режиму, через часте вживання дуже енергійних побудних засобів. Отже, збільшена діяльність тіла й мозку пошкодила функціям всього організму. Легко, панове, впізнати в симптомах його обличчя й тіла величезне роздратовання шлунку, нервоз великого симпатичного, загострену почуттьовість шлунку в галузі стискання під ребрами. Ви зауважили збільшення й випирання печінки. Нарешті, пан Біяншон завжди спостерігав погане травління у свого хворого й сказав нам, що воно відбувалося важко і з труднощами. Власно кажучи, коли шлунка нема, то людина загинула. Інтелект атрофовано, бо людина не перетравлює більше. Прогресивна зміна шлункової галузи, центру життя, порушила всю систему. Звідціль — постійний і пекучий вплив, безладдя захопило мозок через сплетіння нервів, відкіль і йде надмірне роздратовання цього органу. Тут є й мономанія. Хворий перебуває під владою idèe fixe, — для нього ця шагреньова шкура справді стискається, хоч, може, вона завжди була такою, як ми її бачили; та чи стискається вона, чи ні — це не має значіння: цей шагрень[1] — для нього та сама муха, яку один великий візир бачив у себе на носі. Поставте негайно п'явок до шлункової галузи, заспокойте роздратованість цього органу, де зосереджується ввесь чоловік, держіть хворого в режимі — і мономанія припиниться… Я не кажу більш нічого докторові Біяншонові, — він повинен вловити суть і дрібниці лікування. Може, є ускладнення хвороби, може, дихальні органи також
- ↑ Гра слів. Chagrin має подвійний зміст: горе і шагрень.
