Сторінка:Бальзак. Шагреньова шкура (1929).djvu/235

злучати з родичами. Але онагр ще більше відомий у проституції, де він був учасником, — про це кажуть часто біблійські пророки. Паллас, як ви знаєте, звичайно, повідомляє в своїх Act Petrop., том II, що ці чудні потвори ще й досі визнає релігія персіян та ногайців, як найкращі ліки проти хвороби нирок та подагри в кублах. Ми, бідні парижани, і не знаємо про це. В музеї нема онагра. Яка дивна животина! — продовжував учений. Він таємничий, очі в нього мають відбивну оболонку, якій на Сході приписують чарівну силу; в нього масть тонша й рівніша, ніж у наших кращих коней; вона вся у смугах ясно- або темнорудих і дуже подібна на зеброву. В нього шерсть має щось м'яке, хвилясте; вона масна, коли торкнутись; в нього зір такий вірний і точний, як у людини; він трохи більший за наших свійських віслюків і дуже сміливий. Коли випадково його впіймають, він обороняється дуже успішно проти найлютіших звірів; що ж до швидкости його ходу, то його можна порівняти тільки до пташиного льоту; онагр, пане, перегонить і зажене найкращих арабських чи персіянських коней. На думку батька сумлінного доктора Нібура, недавнє сконання якого, як ви знаєте, звичайно, ми всі оплакуємо, пересічна швидкість підчас звичайного ходу цих чудесних животин рівняється семи географічним милям на годину. Наші віслюки — дегенерати, вони не дадуть ніякої уяви про цього незалежного й гордого віслюка. Він моторний, жвавий, погляд йому розумний і лукавий, морда витворна, хода повна кокетування. Це — зоологічний король Сходу. Турецькі й персіянські міти приписують йому навіть таємниче походження, і ім'я Соломона примішується до переказів, що їх оповідають тибетські й татарські оповідачі про подвиги цих шляхетних животин. Приручений онагр