відгадати призначення спиралей, що крутились у напрямку до неї. Знаряддя смерти: кінджали, цікавий пістоль, секретна зброя — все накидано всуміш із знаряддями життя — порцеляновими суповими мисками, саксонськими тарілками, прозорими, китайського походження, філіжанками, античними солянками, феодальними цукерковими шкатулками. Корабель слонової кістки нісся на всіх вітрилах по спині непорушної черепахи. Пневматична машина витикала око велечно байдужому імператорові Авґусту. Багато портретів французьких старшин, голяндських бурґомістрів, нечутливих і тепер, як і за життя, виділялися з цього хаосу старовини, кидаючи на неї блідий, холодний погляд. Немов усі країни землі принесли сюди якийсь уривок своїх наук, зразок своїх мистецтв.
Це був своєрідний філософський смітник, де не бракувало нічого: ні люльки згоди дикуна, ні черевика зеленої парчі з гарему, ні ятагана мавра, ні татарського ідола.
Там було все, навіть салдатський кесет, дароносиця священика і пір'я з віяла старовинного трону. Через вибагливість багатьох одсвітів, що з'являлись від сумішку відтінків гострих контрастів світотіни, ці дивовижні картини переливалися тисячами вогнів. Ухо, здавалось, чуло перервані крики; розум схоплював незакінчені драми; око помічало не зовсім погаслі виблиски світла. Нарешті, уперта пилюга накинула легенький покрив на всі ці речі, що їхні численні грані, їхні кривини справляли найхудожніші вражіння.
Незнайомий спочатку порівняв ці три залі, насичені цивілізацією, культами, божествами, шедеврами, королівською пишністю, розпустою, розумом і безумством, з багатогранним свічадом, що його кожна грань —
18
