він покорятиметься законам, а закони — йому. Нема ні ешафота, ні катів для мільйонера!
— Так, — сказав Рафаель, — вони сами собі кати.
— Ще один забобон, — крикнув банкір.
— Вип'ємо! — сказав Рафаель, ховаючи талісман у кешеню.
— Що ти там робиш? — сказав Еміль, затримуючи його руку. — Панове, — додав він, звертаючись до зібрання, трохи здивованого манірами Рафаеля, — взнайте, що наш друг де-Валентен… що я кажу? — пан маркіз де-Валентен… — має таємницю багатіти. Його бажання здійснюються в той самий момент, коли він їх каже. Коли він не хоче уславитись, як льокай, як людина без серця, то він збагатить нас усіх.
— Ах, мій маленький Рафаелю, я хочу намисто з перлин! — скрикнула Ефразія.
— Коли він вдячливий, то він мені подарує дві карети, запряжені тими прекрасними кіньми, що швидко бігають, — сказала Акіліна.
— Побажайте сто тисяч ліврів ренти для мене!
— Кашемірових шалей!
— Заплатіть мої борги!
— Пошли апоплексію моєму дяді, — він дуже сухий чоловік!
— Рафаелю, ми розрахуємось, коли ти мені даси десять тисяч ліврів ренти.
— Оце так подарунків! — скрикнув нотар.
— Він мусить вилікувати мене од подагри!
— Викличіть знищення рент! — скрикнув банкір.
Всі ці фрази вилітали, як снопи ракети, що закінчують фоєрверк.
Ці несамовиті бажання були скоріш серйозні, ніж жартівливі.
195