Сторінка:Бальзак. Шагреньова шкура (1929).djvu/129

Цю сторінку схвалено

безтурботністю й невинною жорстокістю дитини, що з цікавости обриває крильця метеликові.

— На мою думку, ви згодом визнаєте, — додала Федора, — яку серйозну прихильність я пропоную своїм друзям. Для них я завжди добра й щира. Я б зуміла віддати їм життя, але ви б зневажали мене, коли б я терпіла їхнє кохання, не поділяючи його. Я скінчила. Проте, ви єдина людина, якій я сказала ці останні слова.

Спочатку мені бракувало слів. Я ледве міг стримати бурю, що сталася в мені; але незабаром я приборкав ці почуття й посміхнувся:

— Коли я вам скажу, що кохаю вас, — ви мене проженете; коли я обвинувачу себе в байдужості, ви покараєте мене. Попи, магістратори й жінки не скидають ніколи зовсім своєї мантії, а мовчанка нічого не доведе; прийміть же прихильно, пані, мою мовчазність. Коли ви звернулися до мене з таким братерським застереженням, то треба, щоб ви боялись мене згубити, щоб ця думка вдоволила мої гордощі. Але залишмо особи. Ви, може, єдина жінка, з якою я можу філософічно міркувати про вирішення, що так суперечать законам природи. Що до инших зразків вашого типу то ви — феномен. Ну, так разом сумлінно пошукаємо причини цієї психологічної аномалії. Чи існує у вас, як у багатьох жінок, гордих з самих себе, закоханих у свою красу, витончено егоїстичне почуття, що примушує вас почувати жах до думки належати чоловікові, відмовитись од власної волі й покоритись умовній перевазі, що так вас ображає? Ви здались би мені в тисячу разів прекраснішою. Може, ваше перше кохання залишило поганий слід, чи, може, ціна, яку ви надаєте красі вашого стану, вашого чарівного торсу, примушує вас боятися

127