дарма, що й найсуворіша жінка дозволила б собі це в таких обставинах. Незабаром вона дала мені право відвідувати чудове ательє, де вона робила свої квіти, затишне приміщення, де було повно книжок і рідкостей, пишне як будуар; за його добірною оздобою не почувалась вульгарність приладдя її ремества. Графиня зуміла зробити поетичним навіть те, що становить цілковиту протилежність поезії, а саме — фабрику. Мабуть, з усіх виробів, що виконують жінки, штучні квіти — це те, в чому можна виявити більше грації, ніж деінде. Щоб фарбувати, жінці доводиться схилятися над столом і працювати над цим гатунком малярства з певною увагою. Вишивання на канві, якщо робити його так, як робить вишивальниця, що їсть з того хліб, призводить до сухот або викривлення хребта. Ритування нотних дощок — це одна з найтиранічніших праць, бо потребує великої пильності, дбання і розуміння. Шитво, вишивання не дають на день і тридцяти су. А виріб квітів і капелюшків потребує багатьох рухів, жестів і навіть думок, властивих гарній жінці — вона лишається сама собою, вона може розмовляти, сміятися, співати, мріяти. Звичайно, художнє почуття позначилося навіть на тому, як графиня розміщала на величезному жовтому сосновому столі безліч пофарбованих пелюсток, що з них далі складалися квіти її задумів; пляшечки з фарбами були з білої порцеляни, завжди чисті й виладнані так, що око зразу могло відшукати потрібний тон серед цілої кольорової гами. Цим благородна художниця заощаджувала свій час. Сталеві матриці, що ними графиня вибивала своє листя і дещо з пелюсток, були складені в гарній шафі з чорного дерева, інкрустованого слонівкою. Клей містився в розкішній японській вазі, а щоб він не висихав, до вази була прироблена покришка, така легка й рухлива, що графиня підіймала її вгору кінчиком пальця. Тоненький дріт і жовта мідь лежали в шухлядці її робочого столика, що стояв поруч її місця. Просто перед очима в неї пишно буяв у венеційській вазі добірний і добре розквітлий на своїм стеблі живий зразок тої квітки, з якою вона змагалася. Вона бралася до
Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/370
Цю сторінку схвалено