Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/342

Мені здавалось, що за девіз у нього було: «Я страждаю й мовчу». Перед ним шанобливо схилялися, ним захоплювалися, з ним приятелювали такі ж, як і він, невтомні трудівники — голови суду Гранвіль та Серізі, але це не впливало на графа; він або не відкривав їм нічого, або вони все це й самі знали. Завжди спокійний на людях, з високо піднятим чолом, граф виявляв своє справжнє єство лише тими рідкими хвилинами, коли думав, що його ніхто не бачить у кабінеті або в садку. Але тоді вже граф ставав, як дитина: він давав волю сльозам, схованим під його тогою, і своєму збудженню, яке, коли його неправильно витлумачити, могло б пошкодити його репутації, як прозірливого державного діяча. Коли я переконався, що це справді так, граф Октав набув для мене привабливості загадки, і я перейнявся такою прихильністю до нього, ніби він був мені рідним батьком. Чи уявляєте ви собі, що таке цікавість, яку стримує пошана?.. Яке саме лихо спіткало цього вченого, що вісімнадцяти років, як Пітт, присвятив життя на те, щоб вивчати науку влади, хоч сам ніколи не знав честолюбства? Цього суддю, що знався на праві, міжнародному й внутрішньому, цивільному й карному, і міг дати раду всім труднощам та помилкам? Цього глибокодумного законодавця, цього поважного письменника, цього побожного безженця, все життя якого свідчило про моральну бездоганність?.. І злочинця бог не міг би покарати суворіше, як мого патрона; горе відібрало йому половину сну, він спав не більш, як чотири години! Яка боротьба відбувалася впродовж цих годин, зовні таких спокійних, працьовитих, але під час яких я не раз помічав, що перо випадало з його пальців, голова хилилася на руку, а очі, подібні до двох застиглих зор, тьмарилися іноді слізьми? Як бігла вода цього живого джерела блискучим річищем, а підземний вогонь не висушив її? Може між нею та земним вогнищем, як на морському дні, прослався гранітовий шар? Нарешті, чи вибухне коли вулкан?.. Іноді граф поглядав на мене з тією проникливою, хоч і раптовою цікавістю, з якою людина дивиться на іншу, коли шукає спільника; потім уникав моїх очей, побачивши їх