Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/298

надто довго жила без хвилювань, що їх збуджують щирі й тонко висловлені почуття, щоб не відчути глибокої втіхи. Вона мимоволі поглядала на виразисте обличчя пана де-Нюеля і любувалась у ньому з чудової довіри душі, яка не була ще ні пошарпана жорстокою наукою світського життя, ні сточена постійними розрахунками честолюбства та гонору. Гастон був у розцвіті молодості і являв собою людину твердої вдачі, що ще не знає свого вищого призначення. Отак вони обоє несвідомо снували одне про одного найнебезпечніші для їхнього спокою думки і намагались сховати їх від себе. Пан де-Нюель пізнавав у віконтесі одну з тих рідкосних жінок, що завжди бувають жертвами своєї власної досконалості й невгасимої ніжності, жінок, чия граціозна врода здається найменшим чаром, коли вони хоч раз дозволять доступитися до своєї душі, де почуття безмежні, де все добре, де інстинкт краси сполучається з найрізноманітнішими проявами кохання, щоб очистити сласність і майже освятити її, — жіноча таємниця, добірний дар, так рідко приділюваний природою. З свого боку, віконтеса, чувши ту щирість, з якою Гастон говорив їй про недолю своєї молодості, відгадувала страждання, що їх накладає несміливість на великих двадцятип'ятирічних дітей, коли наука забезпечила їх від зіпсуття та від стосунків із світськими людьми, що своєю резонерською досвідченістю роз'їдають чудові якості молодого віку. Вона знаходила в ньому мрію всіх жінок, людину, в якої ще не було ні того родинного та багацького егоізму, ні того себелюбства, що вбивають, кінець-кінцем, у першому ж їх пориві відданість, честь, зречення, самоповагу, — ці тендітні квіти душі, що збагачують життя ніжними, хоч і сильними, хвилюваннями і оживлюють у людині чесність серця. Раз пустившись у широкі простори почуття, вони зайшли в теорії дуже далеко, дізнали одне в одного глибину душі й перевірили правдивість своїх висловів. Цей дослід, у Гастона мимовільний, у пані де-Босеан був умисний. Уживаючи свого лукавства, природженого чи набутого, вона, щоб дізнатися про думки пана де-Нюеля, висловлювала противне тому, що думала.