Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/150

Цю сторінку схвалено

торів, малярів та письменників. Нарешті, тиша й зима, самотність і ніч надавали своєї величі цій високій і наївній композиції, ніжному ефектові природи. Шлюбне життя повне цих святих годин, що їх невимовний чар походить, мабуть, від спогаду про кращий світ. Безумовно, небесне сяйво оповиває такі сцени, що можуть заплатити людині за частину скорбот і примирити її з існуванням. Здається, що перед нами тут всесвіт у чарівничій формі, що він розгортає свої великі ідеї ладу, що суспільне життя обороняє свої закони, промовляючи за майбутнє.

Проте, не зважаючи на ніжні погляди, якими дивилась Елен на Абеля й Моіну, коли вибухала їхня радість, не зважаючи на щастя, яке малювалося на її ясному обличчі, коли вона нишком поглядала на батька, почуття глибокої туги панувало в її рухах, у її позі, а надто в очах, затінених довгими віями. Її білі й дужі руки, крізь які проходило світло, надаючи їм прозорої і майже текучої червоності, тремтіли. Тільки раз, і то невмисне, вона скинулась поглядом з маркізою. Обидві жінки зрозуміли одна одну з цього погляду, — колючого, холодного, шанобливого в Елен, похмурого й жорстокого в матері. Елен швидко схилила очі до вишивання, рвучко витягла голку й довго не підводила голову, що немов стала в неї надто важкою. Може мати була надто сувора до дочки й уважала цю суворість за необхідну? Може вона ревнувала до вроди Елен, з якою ще могла змагатися, але тільки з допомогою всіх принад туалетів? Чи може дочку вразили, — як і багатьох дочок, коли вони стають прозірливі, — таємниці, що їх ця, з вигляду так побожно вірна своїм обов'язкам, жінка вважала за поховані в своєму серці глибоко, як у тій домовині?

Елен дійшла того віку, коли душевна чистота породжує суворість, що виходить за справжні рамки, в яких мають лишатися почуття. Для таких душ помилки набувають розмірів злочину, уява впливає на свідомість; тоді дівчата часто прибільшують кару, бо надають якійсь провині надто великого значення; і здавалось, Елен не вважала себе достойною будького; якась таємниця її попереднього життя, може якийсь випадок, відразу незваже-

153