родинну честь. Вірна своїй ненависті до Понса, вона звичайну жіночу підозру обернула в істину. Жінки взагалі мають свою власну віру, свою власну мораль, вони вірять у дійсність усього, що служить їхнім інтересам та пристрастям. Та президентова й далі пішла, вона весь вечір навертала президента на свою віру, і другого дня суддя був цілком переконаний у провинності свого кузена. Поведінка президентової всім видасться жахливою, але в таких обставинах кожна мати зробить те саме, вона краще пожертвує честю чужої людини, ніж честю доччиною. Способи можуть змінятися, але мета лишається та сама.
Музикант швидко зійшов сходами, але бульварами йшов уже поволі й машинально зайшов до театру; там він машинально став до пюпітру й машинально керував оркестрою В антрактах він так невиразно відповідав Шмуке, що той стурбувався — він подумав, що Понс збожеволів. Для такої дитячої натури, як Понсова, попередня сцена набирала розмірів катастрофи… Викликати страшну ненависть там, де хотілось дати щастя — це геть знищувало його існування. Він пізнав нарешті в очах, у руках, у голосі президентової смертельну ненависть.
Другого дня пані Камюзо де-Марвіль зробила важливу постанову, якої, до речі вимагали обставини і яку схвалив президент. Вирішено дати Сесіль у посаг Марвільський маєток, будинок на Ганноверській вулиці й сто тисяч франків. Того ж ранку президентова вирушила до графині Попіно, розуміючи, що на таку поразку треба відповісти негайним весіллям. Вона розповіла про страшну помсту й гидкі Понсові підступи. Все те було ймовірне, коли додати, що приводом до відмови було становище дочки-одиначки. Нарешті президентова майстерно закинула про красу прізвище Попіно де-Марвіль та про розкішний посаг. Коли вважати на ціну нормандських земель, то нерухоме майно це становило коло дев'яти сот тисяч франків, а будинок на Ганноверській вулиці виносив ще двісті п'ятдесят тисяч. Жодна розважлива родина такої спілки не відмовиться, тож і граф Попіно з дружиною погодились,
