Сторінка:Бальзак. Бідні родичі. Кузен Понс (1929).pdf/49

Ця сторінка вичитана

під подушкою лежала! Нам такого щастя й не сподіватися! А де вже тим слугам до нас рівнятися! Ми люди довірні, ми гроші одержуємо, прибутку пильнуємо, а ставляться до нас, як до собак тих, та й край!

— Бувають щасливі й нещасні, — казав Сібо, рушаючи до клієнтів з одежею.

— Коли б я покинула Сібо в оцій дверницькій, а сама б у куховарки пішла, то було б у нас же тридцять тисяч франків, — кричала пані Сібо в розмові з сусідкою, взявшись руками в гладкі боки.  Життя я не знала, сидіти б тільки в теплі в дверницькій, та щоб було все!

Коли 18В6 року два приятелі оселились на третьому поверху в старому осібникові, то вчинили в подружжі Сібо мов би революцію. Ось яким робом. Шмуке, як і приятель його Понс, брав собі звичайно на господарювання дверника або дверницю в тому домі, де жив. Отож, на Нормандській вулиці оселившись, обидва музиканти одностайно порозумілися з панією Сібо, що зробилася в них економкою за двадцять п'ять франків місячно, по дванадцять франків п'ятдесят сантимів на брата. Через рік достойна дверниця запанувала в обох старих паничів, як панувала і в будинкові пана Пільєро, двоюрідного діда графині Попіно; їхні справи стали її справами, і вона казала про них: „Мої два добродії.“ Побачивши зрештою, що „клацуни“ лагідні, як баранці, добросерді, довірливі, мов ті діти, вона почала в своїй простолюдній щирості опікати їх, упадати коло них, доглядати їх так віддано, що навіть картала їх іноді й оберігала від усякого ошуканства, що збільшує в Парижі хатні видатки. За двадцять п'ять франків на місяць два старі паничі без жодного наміру, та й не здогадуючись про це, дістали собі матір. Побачивши вартості панії Сібо, обидва музиканти наївно хвалили її, дякували їй, робили їй дрібні подарунки, які ще більш зміцнили зв'язок цієї хатньої спілки. Пані Сібо воліла краще, щоб її шанували по заслузі, аніж платили, а це почуття, відома річ, завжди поліпшує платню. Сібо за півціни давав лад їхній одежі, виконував доручення та чинив усякі послуги „двом добродіям“ своєї жінки.

Нарешті, через рік у зв'язках третього поверху