вони були чутливі, як мімоза, наближаючись у цьому до хворобливости. Ні від старости, ні від постійного видовища паризької драми — не затужавіли ці свіжі, дитячі й чисті души. Що далі посувались ці дві істоти, то палкіші були їхні внутрішні страждання. Леле! так воно вже буває в чистих натур, у спокійних мислителів та в справжніх поетів, що не впадали в жодні надміри.
Відколи обидва старі поєдналися, їхні, майже однакові заняття набули тієї братерської ходи, якою відзначаються в Парижі візничі коні. Встаючи взимку і влітку коло сьомої години вранці, вони після сніданку йшли по пансіонах на лекції, де заступали одне одного в разі потреби. Коло дванадцятої Понс ішов до театру, коли там була репетиція, а весь вільний час блукав по місту. Потім приятелі сходились ввечері в театрі, де Понс, улаштував Шмуке ось яким способом.
У той час, як Понс здибав Шмуке, сам він допіру зробився, і не просивши цього, обранцем серед невідомих композиторів, зробився дириґентом оркестри! Завдяки графові Попіно, міністрові тодішньому, цю посаду приділено бідному музикантові саме тоді, коли цей буржуазний герой липневої революції дав субсидію театрові одного з тих приятелів, яких соромиться вискочень, коли, їдучи каретою, бачить у Парижі колишнього друга молодости, сумного й убогого, в сурдуті неправдоподібного кольору й заклопотаного непевними справами. Цей приятель, колишній комівояжер Ґодісар, колись вельми прислужився для успіху великого дому Попіно. Попіно, що став графом, що став пером Франції і двічі був уже міністром, не відкинувся славетного Ґодісара! Ба більше, йому схотілось вивести комівояжера на таке становище, щоб він міг поновити гардероб та поповнити кишеню, бо політика й пишноти громадянського двору аж ніяк не зіпсували серце колишнього дрогіста. Ґодісар, що й досі кохався в жінках, зажадав субсидії для театру, що збанкротував тоді, і міністер, уволяючи його прохання, ласкаво надіслав йому кількох старих аматорів прекрасної стати, що могли своїми достатками створити міцне товариство для підтримки того, що ховається під трико. Понс, похлібець у готелі
