існував сам Шмуке. Вже й це досить змальовує цих славних людей, але свідомість швидких висновків не любить. Для неймовірних потрібне коротке появлення.
Піяніст цей, як і всі піяністи, був німець — такий німець, як великий Ліст та великий Мендельсон, такий німець, як Штайбельт, такий німець, як Моцарт і Дюсек, такий німець, як Маєр, такий німець, як Дельгер, такий німець, як Тальберґ, як Дрешок, як Гілер, як Леопольд Маєр, як Крамер, як Ціммерман і Калькбренер, як Герц, Ветц, Карр, Вольф, Піксіс, Клара Вік і всі німці зокрема. Хоч і великий композитор, Шмуке, проте, міг бути тільки виконавцем — так бо бракувало в його вдачі сміливости, якої геній потребує, щоб виявити себе в музиці. Щирість у багатьох німців не є постійна, з бігом часу вона зникає; а ту щирість, що лишається в них до певного віку, вони черпають, як воду з каналу, з джерела своєї молодости й користуються нею, щоб підсилити свій успіх у всьому — науці, мистецтві чи грошах, усуваючи таким способом від себе недовіру. Дехто спритний у Франції підмінює цю німецьку наївність дурістю паризького крамаря. Але Шмуке зберіг усю свою дитячу наївність, та як Понс переховав на собі імперські реліквії, сам про те не здогадуючись. Цей справжній і благородний німець був заразом і виставою, і глядачами, музикою він займався сам про себе. Жив у Парижі, як соловей у лісі, співав тут самотньо, аж поки не зустрів у Понсові свого двійника, (див. „Євина дочка“).
І Понс, і Шмуке обидва серцем і вдачею були багаті на ту дитячу сентиментальність, якою визначаються німці, як от любов до квіток, захоплення явищами природи, яке примушує їх ставити по садках величезні слоїки, щоб споглядати в мініятюрі краєвиди, які є в них перед очима; як той нахил до розшуків, що жене германського вченого в ґетрах за сотню льє, де він десь на подвір'ї під ясмином знаходить істину, що з посмішкою дивиться на нього, край колодязя сидячи; як ота, нарешті, потреба надавати психічної значности дрібницям сотворіння, що появляе нез'ясовні твори Жана-Поля Ріхтера, друковану сп'янілість Гофмана й стоси in folio, якими обкладає німець найпростіші
