Ця сторінка вичитана
— Якби то вона овдовіла! — сказав Маґусові Ремонанк, — от би мені щастя було, вона ж тепер багата…
— А надто коли примістить гроші в Орлеанську залізницю, через два роки вони подвояться. Я й сам примістив там свої убогі заощадження, — сказав єврей, — це моєї дочки посаг… Ходімо, пройдемось бульваром, поки прийде адвокат…
— Коли б богу вгодно було покликати до себе того Сібо, він і так уже хворий, — вів Ремонанк, — то в мене була б пишна жінка, найняли б маґазин, і я почав би велику торгівлю…
