Сторінка:Бальзак. Бідні родичі. Кузен Понс (1929).pdf/193

 

Розділ XXI.

ФРЕЗЬЄ СІЄ.

На Ганноверській вулиці відбулася велика зміна. Віконт і віконтеса Попіно, колишній міністер та дружина його не схотіли, щоб президент із президентовою перебирались у наймане помешкання й покинули будинок, що вони дали в посаг дочці. Тож президент із дружиною оселились на третьому поверху, що його звільнила стара пані, якій забажалось дожити віку на селі. Цим пані Камюзо, яка залишила в себе Мадлену Віве, куховарку та лакея, була знову заведена в скруту, як і на початку свого подружнього життя; щоправда, скрута ця полегшувалась неплатним помешканням на чотири тисячі франків та десятьма тисячами франків платні. Ця aurea deciocritas уже мало задовольняла панію де-Марвіль, якій хотілось відповідних до свого честолюбства достатків; але віддавши все добро дочці, президент утратив свій виборчий ценз. А Амелія хотіла вивести свого чоловіка в депутати, бо від своїх плянів вона так легко не відмовлялась і сподівалась ще добитись, щоб президента обрано в тій окрузі, де лежить маєток Марвіль. Вже два місяці мучила вона барона Камюзо — бо новий пер Франції дістав баронське звання, — щоб видерти в нього авансом сто тисяч франків із спадщини, та купити маленький суміжний із Марвілем маєток, що давав коло двох тисяч франків, вільних від боргів. Вони з чоловіком були б там у себе вдома й неподалік від дітей, а крім того й Марвільська земля була б округлена та збільшена. Президентова звертала увагу свого тестя на