Сторінка:Бальзак. Бідні родичі. Кузен Понс (1929).pdf/156

Ця сторінка вичитана

рижі в кожного є мрія. У Ремонанка своя, у пані Сібо своя так само. Доктор Пулен сподівався, що його покличуть до якогось впливового багатія, а потім за допомогою цього хворого, що його заходами доконче видужає, він дістане посаду головного лікаря в шпиталі, тюремного лікаря, або лікаря при театрах на бульварі чи при міністерстві. Таким якраз способом він здобув посаду лікаря при мерії. Сібо покликала його до пана Пільєро, власника того будинку, де Сібо були за дверників — доктор його доглянув і вилікував. Пан Пільєро, дід уперших графині Попіно, дружини міністрової, з боку матері, зацікавився цим молодиком, якого приховані злидні він виразно побачив під час подячної візити, і зажадав від свого двоюрідного небожа міністра, який його шанував, щоб доктора призначили на посаду, де він працював уже п'ять років, — ця невеличка платня наспіло вчасно й утримала доктора від страшної долі — еміґрації. Покидати Францію для француза жахлива річ. Доктор Пулен пішов, звичайно, подякувати графу Попіно, але лікарем державного діяча був славетний Біяншон, і одвідувач зрозумів, що в цей дім йому ніколи не пройти. Бідолаха-доктор, що тішив себе думкою про протекцію одного з впливових міністрів, одної з дванадцяти чи п'ятнадцяти карт, що їх уже шістнадцять років розкладає на столі Ради могутня рука, знову потонув у Маре, де бігав по бідаках, по дрібних буржуа та зобов'язаний був посвідчувати смерть у мерії за тисячу двісті франків річно.

Докторові Пулену, що відзначався студентом і зробився обережним практиком, досвіду не бракувало. До того ж, смерті його не робили скандалу, і він міг вивчати всі хвороби in anima vili. Подумайте, яка жовч у ньому розвивалась! Тому вираз його обличчя, довгого й мелянхолійного, часом бував страшний. Вставте в жовтий пергамент палкі очі Тартюфа й їдкість Альцеста, потім уявіть собі ходу, поставу й погляди цього доктора, що був не гіршим від славетного Біяншона лікарем, а почував, що його тримає в темряві якась залізна рука! Доктор Пулен мимоволі порівнював свої десятифранкові заробітки, та й то щасливими днями, до Біяншонових,