Сторінка:Байрон Д. Трагедії (1939).pdf/83

Прах! Угамуй свою зухвалість, бо
Побачиш хоч одне з них — і загинеш!

Каін.
Нехай загину, та побачу!

Люцифер.
 Ось —
Син тої, що від яблука вкусила!
Але загинеш ти, а не побачиш;
Це видно тільки в іншім стані.

Каін.
 Смерті?

Люцифер.
Вона ж — вступ.

Каін.
 Я менш її боюсь:
Вона до чогось певного веде.

Люцифер.
Тепер я поверну тебе в твій світ,
Розмножуй там Адамів рід, їж, пий,
Працюй, тремти, плач, смійся, спи… й сконай.

Каін.
Для чого ж споглядав я речі ті,
Що ти відкрив?

Люцифер.
 Ти не просив знання?
Не дав тобі я тим, що бачив ти,
Себе пізнати?

Каін.
 Горе! Бачу: я —
Ніщо.

Люцифер.
   Це підсумок знання людського —
Нікчему смертної природи взнати;

80