Сторінка:Байрон Д. Трагедії (1939).pdf/76

Люцифер.
Можливо, співчуватимеш мені.
Коли істотою ти володієш,
Що найпрекрасніша в твоїх очах, —
Чому нещасний ти?

Каін.
 Чому існую?
Чому нещасний ти, нещасні всі?
І той, хто сотворив нас, є творець
Істот нещасних. Творить він і нищить —
Не радісна, напевне, ця робота.
А батько каже, що всесильний він…
Чому ж існує Зло, коли він — Благо?
Про це я в свого батька запитав.
Він пояснив, що Зло є тільки шлях
До Блага. Дивне Благо, що походить
Від ворога смертельного свого!
Ягня змія вкусила, бачив я;
Лежало бідолашне на землі, —
Дарма лементувала його мати;
Зірвав траву мій батько, та приклав
До рани; і помалу бідолашне
До безтурботного свого життя
Вернулось, і смоктало молоко
Своєї матері, а та тремтіла,
Облизуючи радісно дитину.
«Мій сину, глянь! — сказав Адам, — од Зла
Походить Благо».

Люцифер.
 Що ж ти відповів?

Каін.
Нічого: він — мій батько; та подумав,
Що краще не зазнала б ця тварина
Укусу жодного, а не купила
Відновлення свого життя дрібного
Стражданнями нестерпними, хоч їх
Зцілило зілля.

73