Сторінка:Байрон Д. Трагедії (1939).pdf/73

Люцифер.
Для чоловіка в жінки є чимало
Спокус, а в чоловіка є для жінки.
Хай пам'ятають це сини твої.
Моя порада добра, бо даю
Її собі ж таки на шкоду; правда,
Її не здійснять: мало я втрачаю.

Каін.
Не розумію.

Люцифер.
 То щасливший ти…
Твій світ і ти ще надто юні! Мислиш
Себе нещасним, грішним… Чи не так?

Каін.
Чи грішний я — не знаю; а скорботи
Зазнав.

Люцифер.
 Первістку першої людини!
Твій гріх теперішній, — а ти виновний,
Твоя журба, — а ти страждаєш, — це
Едем, невинний перед тим, чим будеш
Невдовзі ти; а цей жахливий стан
Подвоєний — є Раем перед тим,
Чого сини синів твоїх синів,
У поколіннях множачись, мов прах
(Бо прах і є), потерплять і вчинять.
Тепер — назад на землю!

Каін.
 Чом же ти
Сюди приніс мене? лиш це відкрити?

Люцифер.
Ти не просив знання?

Каін.
 Авжеж — путі.
До щастя!

70