Сторінка:Байрон Д. Трагедії (1939).pdf/68

Ця сторінка вичитана
Каін.
Ні: тут лишусь.

Люцифер.
 На довгий час?

Каін.
 Назавжди!
Я все одно сюди вернутись мушу,
То краще тут лишусь; мені огидний
І вигляд праха… З тінями я жив би!

Люцифер.
Не можна: бачиш ти лише видіння
Існуючих речей. Щоб на таку
Оселю мати право, мусиш ти
Пройти крізь те, крізь що пройшли вони —
Крізь брами Смерті.

Каін.
 Крізь які ж ввійшли ми?

Люцифер.
Через мої! Але вернутись треба.
Моїм ти духом дишеш у краю,
Де бездиханно все. Дивись, а місце
Тут знайдеш лиш тоді, коли твій час
Прийде.

Каін.
 А ці не можуть повернутись
На землю знов?

Люцифер.
 Нема вже їх землі —
Її змінили моторошні корчі,
Їм не пізнати жодного шматка
Ледь затверділої кори. То був…
Який прекрасний був то світ!

Каін.
 І є!
Не землю, хоч її повинен рити,
Ненавиджу… Чом без важкої праці

5. Трагедії

65