Ця сторінка вичитана
Спасіння; ні! лети зі мною, рівний
У вирі простору, я покажу
Те, чого не відкинеш, — час минулий,
Сучасність і прийдешні ще світи.
У вирі простору, я покажу
Те, чого не відкинеш, — час минулий,
Сучасність і прийдешні ще світи.
Каін.
О бог! Чи демон! Ким не був би ти,
Чи то — земля?
О бог! Чи демон! Ким не був би ти,
Чи то — земля?
Люцифер.
Ти праху не пізнав,
З якого створений твій батько?
Ти праху не пізнав,
З якого створений твій батько?
Каін.
Дивно!
Кружало синє плаває в ефірі,
З ним — менше, пурпуровіше кружальце,
Мов те, що світить у ночі земній.
Чи там наш Рай? Де мури? Варта де?
Дивно!
Кружало синє плаває в ефірі,
З ним — менше, пурпуровіше кружальце,
Мов те, що світить у ночі земній.
Чи там наш Рай? Де мури? Варта де?
Люцифер.
Вкажи мені, де на землі ваш Рай.
Вкажи мені, де на землі ваш Рай.
Каін.
Як можу? Ми мчимо вперед, немов
Проміння сонця; меншає земля,
І що дрібніш вона, то більше сяйво
Навколо неї, наче світло те,
Що бачив я навколо зір, коли
Спостерігав їх на кордонах Раю.
Ми линемо вперед, і ось вона
До незліченних прилучилась зір,
Що нас оточують; а далі там —
Їх міріади.
Як можу? Ми мчимо вперед, немов
Проміння сонця; меншає земля,
І що дрібніш вона, то більше сяйво
Навколо неї, наче світло те,
Що бачив я навколо зір, коли
Спостерігав їх на кордонах Раю.
Ми линемо вперед, і ось вона
До незліченних прилучилась зір,
Що нас оточують; а далі там —
Їх міріади.
Люцифер.
Що, як то — світи
Величніші, ніж твій, і там живуть
Істоти більші, і числом їх більше,
Ніж праху на твоїй нудній землі?
І що, коли ці атоми — з душею,
І всі живуть, і мучаться, й помруть?
Що б ти гадав?
Що, як то — світи
Величніші, ніж твій, і там живуть
Істоти більші, і числом їх більше,
Ніж праху на твоїй нудній землі?
І що, коли ці атоми — з душею,
І всі живуть, і мучаться, й помруть?
Що б ти гадав?
51