Сторінка:Байрон Д. Трагедії (1939).pdf/42

Ада.
Без нас?

Каін.
 Так.

Ада.
 I без мене?

Каін.
 Люба Ада!

Ада.
І я з тобою.

Люцифер.
 Їй не можна.

Ада.
 Хто
Ти, що від серця серце розлучаєш?

Каін.
Він — бог.

Ада.
 Ти звідки знаєш?

Каін.
 Він говорить,
Мов бог.

Ада.
 Так змій говорив, а брехав.

Люцифер.
Ти хибиш, Ада! — Не знання хіба
Принесло древо?

Ада.
 Так — на вічне горе.

Люцифер.
Та лихо це — знання: то ж не брехав він:
Він тільки Правдою вас обдурив;
А Правда за своєю суттю може
Добром лиш бути.

39