Ця сторінка вичитана
проти чого треба битись, та не знав, за що саме битись. Але він ненавидів лад гнобителів і тому став незавидний капіталістичному світові. Зате трудове людство назавжди збереже пам'ять про поета-борця, який ще в січні 1821 року записав у своєму щоденнику:
«Кров буде литись наче вода і сльози немов туман; але нарешті переможуть народи. Я не доживу, щоб побачити це, але я це передбачаю».
Минуло багато десятиріч, і на одній шостій частині землі народи перемогли.
Карбовані, пристрасні вірші Байрона належать визволеному людству. Хай відхрещуються від «бунтаря» англійська буржуазія! Його любить народ Англії, його поезія близька і дорога всім, кому близькі й дорогі свобода і творчість.
