Сторінка:Байки. Дарунок малим дітям (1864).djvu/37

Цю сторінку схвалено
Рівня.
 

 

Осел пасся у траві,
Зайчик сідів у рові;
Олень з ліса показався.
Зайчик ёму придивлявся: —
„Олень то мені рівня —
Такий гарний, наче-б я.“
 Осел морду вздвиг,
 Ухами постриг,
 Очі витріщих —
 До зайця заревів:
 „Гарні ми всі три:
 Олень, я и ти!“


Малпа и Люстро.
 

 

Малпа нераз дивувалась.
 Чого іі стара паня,
 Аж до смерку, від зараня,
Все у скло якесь вдивлялась.
 Малпа цікавою була,
 А про люстро ще не чула.
Раз зіставшись сама в хаті —
Далій! в всіх кутах шукати…
Найшла люстро; подивилась —
Аж за голову вхопилась:
 „Фе! яка погана пика!
 От натура в чоловіка: