Цю сторінку схвалено
Шишка.
На сосні, високо, висячи шишисько
Сміялася з гриба тим, що росте нисько;
А тут вітер повіяв и шишка злетіла
У рів, нище гриба, й небаром — зогнила.
Гриб грибом зістався,
И з шишки сміявся.
Заяць.
Вибіг заяць з за корча,
И щоб смілим показаться,
По вояцьки хтів прибраться,
Щоб сказати: „ось то я!“
Витріщив очиська,
Настобурчив вусиська:
Ходи враже, ось я!
Ворог тутки вже й єсть:
Вітрець листём шелесть!
А де заяць? — нема!…
Ластівка и Горобець.
До ластівки горобець каже:
„Чому то всюде,
Люблять вас люде
А нас погубляє тото плімя враже?“
