Цю сторінку схвалено
Заяць и Черепаха.
До мети, у двох, біжать пустились:
Заяць прудкий и черепаха.
Либонь з собою заложились —
В закладі свідчила Комаха.
Метою був лісок сусідний.
С куми зайчик став сміяться.
„Що тобі зомнов рівняться?“
Та я, лише схочу —
Духом в лісок скочу.
Ха, ха, ха! як лізе, ледві з місця зійде!
Вона и до завтрю и к лісу не дійде.
Засну я крихітку, ще вспію догнати!“
Лізе черепаха, заяць пішов спати.
Спить зайчик — не чує,
Черепаха вандрує…
Трохи згодом пробудився —
Черепахи вже невидко!
Тут зайчисько схопивсь швидко,
Навздогін іі пустився…
Прибіг — в лісі черепаха…
И сміється з ёго: „ха! ха!“
И кепкує и смішкує
„От так тобі, дурню, так!“
Плаче заяць неборак.
И заклад він свій програв,
Ще й посьміхом других став.
