Цю сторінку схвалено
Виноград и Лисиця.
Спілий та смашненький виноград росте.
Високий мур камінний ёго стереже.
Лисиця, під муром, очком споглядає
На той виноград и слинку лигає.
Виноград високо.
И хоть бачить око —
Зубами не ймеш!
Стояла лисичка, дивилась пильненько,
А далій, знай, каже: „рвать ёго раненько…“
Се-б то виноград ище не достиг!
Ще раз подивилась,
А далій пустилась
У ліс мандрувать.
Неодному в світі
Можна-б, моі діти,
Цю байку сказать.
Осел и Соловейко.
Слухав осел, соловія
Пісню, у садочку —
Як сердечний заливався,
Слізно плакав и сміявся,
Засівши в куточку.
Скінчив пісню. А ослище:
„От собі якось там свище!
