Цю сторінку схвалено
Поважився… хібнувсь — на землю повалився,
Й, з великого Петра, малий Петрусё стався.
Кропива.
„Зірви, Насте, кропиву — “Коли пече, мамо! —
„Недобрим — каже мати — буває так само:
Ніхто не полюбить, здалека минає:
Будь добра и ласкава — кожний покохає. —“
Ивань.
Вігав, скакав малий Ивань,
Аж глянь —
И ногу геть скрутив: —
Не було-б того, моі діти,
Як-би він тихо поседів.
Малий злодій.
Над річков, в садочку груша виростала.
На нюю Нетрусё поліз грушки красти.
Скарав Бог злодійство: грушка ся зломала,
И маленькій злодій мусів з неі спасти —
Скалічивсь, ще й до того впав по шию в воду.
Так то Бог карає за чужую шкоду.
