Ця сторінка вичитана
Білим цвітом красує калина,
за калину біліша Марина.
— «Ти чого, як той місяць, ясна?»
— «Я не знаю» — сказала вона.
Раз вернулася пізно Марина,
а в волоссі біліє калина.
— «Ти чого, як той місяць, чудна?»
— «Я не знаю» — сказала вона.
Та не вік же квітує калина, —
не вплітає вже квітів Марина.
— «Ти чого, як той місяць, сумна?»
— «Я не знаю» — сказала вона.
А коли облетіла калина,
отруїлася зіллям Марина,
і, як місяць, бліда і страшна
в домовині лежала вона.
