Ця сторінка вичитана
Леліє зоряний посів:
і в небі руно, й на полях.
Марою білий лунь злетів,
до річки перетявши шлях.
Нечутно промайнув кажан,
скрекоче коник — тут і там —
снуються миші, — димний лан
увесь сповняється життям.
Життя чувать з усіх сторон:
гуде ним темрява лунка, —
чи не згубив пливучий сон
з червоних маківок вінка?
