Ця сторінка вичитана
Упали з грудей пана бога,
порвавшися, пацірки зір
і вмить розкотилися в небі,
засіявши синій простір.
І так чогось сумно та пильно
на край наш бездольний зорять…
Що чують вони там? що бачать?
чого все тремтять і тремтять?
