Взявши на увагу те, що Багдановіч цього Верленового вірша переклав білоруською мовою[1], можна з певністю сказати, що межи двома наведеними уривками є ґенетичний зв'язок.
Іноді Багдановіч стилізує природу в народньому дусі, вставляючи в вірші уривки пісень. Такий вірш «Вечар», побудований на тлі білоруської пісні «А дзе-ж тая крынічанька, што голуб купаўся?» Вірша «У старым садзе» стилізовано в старофранцузькому дусі[2].
Поруч з віршами, де Багдановіч описує природу, треба поставити вірші побутового змісту. Більша частина їх припадає на місто, менша — на село. Це пояснюється тим, шо поет краше знав перше, ніж друге. До побутових малюнків він так само ставиться, як і до малюнків з натури, тобто типізує й психологічно оформлює їх. Відпровідний пункт — завсіди якесь незначне явище: комарі навколо лихтаря, хлопчик, що пускає бульбашки, тощо. В сільському побуті поета найбільше цікавлять діти. З великою майстерністю й любов'ю відтворює він стародавній побут, побут манастирських літописців, переписувачів, слуцьких ткаль тощо. Часом тонка іронія звучить у словах поета, коли він говорить про «божественні» речі, освячені тисячолітньою традицією. Ось, прим. перегортає він стародавнього псалтиря, закапаного воском, перечитує псальми, писані чіткою та гарною кирилицею, і душа вже ладна летіти
